- потягти
- —————————————————————————————потягти́дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
потягти — див. потягнути … Український тлумачний словник
потягтися — 1 дієслово доконаного виду витягатися всім тілом потягтися 2 дієслово доконаного виду витягаючись, податися в якомусь напрямку … Орфографічний словник української мови
потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник
поволокти — очу/, о/че/ш; мин. ч. поволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Потягти кого , що небудь по поверхні чогось. || Понести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі. •• Ле/две но/ги поволокти/ піти дуже повільно,… … Український тлумачний словник
поперти — попру/, попре/ш, док., фам. 1) неперех. Рушити нестримно в якому небудь напрямку. || перен. Почати масово вступати до якої небудь організації, об єднання і т. ін. (про багатьох). || Швидко й буйно почати рости (про рослини). || Наставати швидко,… … Український тлумачний словник
поцупити — плю, пиш; мн. поцу/плять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою. || безос. || перен. Схопити, затримати кого небудь. 2) Украсти що небудь у когось, потягти звідкись. || фам. Стягти з когось (гроші,… … Український тлумачний словник
попровадити — джу, диш, док., перех., розм. Повести, провести або потягти силою, відпровадити, відправити кого , що небудь кудись … Український тлумачний словник
потаскати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Потягти, понести куди небудь. || фам. кого, безос. і в сполуч. зі сл. доля, чорт і т. ін. Опинитись де небудь; стати кимсь. 2) розм. Украсти все чи багато чогось (по одному) … Український тлумачний словник
потеребити — блю/, би/ш; мн. потеребля/ть; док., перех., діал. 1) Потягти. 2) Очистити від чогось зайвого, непотрібного все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
потягатися — I а/юся, а/єшся і потя/гуватися, уюся, уєшся, недок., потягну/тися і потягти/ся, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. потягну/вся, тягну/лася, тягну/лося і потя/гся, тягла/ся, тягло/ся; док. Витягатися всім тілом, розправляючи руки, ноги, стан. II а/юся … Український тлумачний словник